Сучасний світ інформаційних технологій і віртуальних можливостей істотно змінив учнівську аудиторію і вимагає перегляду  та зміни форм, методів та засобів  навчання географії. Великі можливості в активізації навчального процесу на уроках географії  відкриває використання аудіовізуальних електронних засобів навчання(АВЕЗ), які дають змогу реалізувати провідний принцип навчання предмету – принцип  наочності. Дослідження показали, що використання АВЕЗ сприяє підвищенню рівня навчальних досягнень учнів у середньому на 25 відсотків порівняно із застосуванням традиційних засобів навчання. При цьому змістове наповнення інформаційного поля АВЕЗ повинно мати навчально- пізнавальну, операційно-діяльнісну, керівну інформацію, яка призначена для організації навчальної діяльності учнів, керівництва процесом сприймання, усвідомлення, засвоєння учнями знань, контролю їх навчальних досягнень, актуалізації знань, подачі і пояснення навчального матеріалу, повторення і закріплення знань та формування умінь і навичок їх застосування у практичній діяльності [1].

 Видатний географ М.М. Баранський вважав, що жоден з шкільних предметів не відчуває скільки потреби в наочності, як географія. Наочність відіграє виключну роль на кожному етапі навчання предмету. Методикою її використання та удосконаленням займалися різні науковці. Зокрема І.В. Душина докладно розкрила вимоги та шляхи правильного використання наочності у шкільному курсі географії, С.Г. Кобернік всебічно висвітлив різні види наочності та розробив їх класифікацію, Ю.Г. Баришева проаналізувала основні прийоми роботи із засобами наочності та їх використання у різних курсах географії.Сьогодні у шкільній географічній освіті широко використовуються аудіовізуальні засоби навчання, які одночасно забезпечують образне сприйняття матеріалу і його наочну конкретизацію.

На Україні існує певний досвід використання аудіовізуальних електронних засобів навчання на уроках географії. Створені навчальні посібники та програми, електронні атласи, широкі можливості для учителя відкрила глобальна мережа Інтернет, але при цьому майже відсутні   методичні рекомендацій щодо їх використанню, які б відповідали рівню комп’ютерної грамотності учителя та учня. Також у науковій та методичній літературі недостатньо розкрито питання загальної системи класифікації аудіовізуальних електронних засобів навчання, яка б забезпечила  ефективний вибір їх для реалізації основних завдань уроку. Все вищезазначене   свідчить про актуальність обраної теми.

Під час визначення змістових  ознак поняття «аудіовізуальні електронні засоби», слід ураховувати, що основними їх педагогічними і техніко-комунікативними можливостями є подача навчально-пізнавальної інформації про явища і процеси, що вивчаються. Вона може мати великий обсяг, а тому складатись із кількох частин, кожна з яких розрахована на демонстрацію (протягом до 10 хвилин) логічно закінченої дози навчального матеріалу, що вивчається на одному або кількох заняттях. Поняття «аудіовізуальні електронні засоби» має чотири основні ознаки :

-         надання учням інформації про явища і процеси, що вивчаються;

-         здійснення керування пізнавальною діяльністю учнів;

-         інтенсифікація і раціоналізація процесу навчання;

-          здійснення контролю і оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів у виконанні поставленого завдання[2].

В. П. Волинський  вважає, що з педагогічної точки зору основними призначеннями АВЕЗ є: подача і пояснення навчального матеріалу (інформаційно-пізнавальна функція); інтенсифікація і раціоналізація процесу навчання учнів (ергономічна функція). Під час їх створення використовуються електронні способи фіксації і передачі інформації. Останнє вказує, що АВЕЗ відносяться до навчальних засобів із відповідними розширеними інформаційними, техніко-комунікативними можливостями, порівняно із традиційними, наприклад, технічними засобами навчання (ТЗН) у фіксації, накопиченні, трансформації і передачі інформації для виконання поставлених завдань. При цьому достатньо чітко визначається і необхідність використання відповідної навчальної техніки, яка має можливості кодування, декодування, фіксації, трансформації інформації електронним способом і представляти її у формі звукової, візуальної, комплексної наочності для сприймання [1].

Використання АВЕЗ, як ефективного засобу оптимізації навчального процесу на уроках географії, має ряд переваг:

  — забезпечує наочність;

— дає змогу використовувати індивідуальний підхід у навчанні;

— активізує  процес оволодіння знаннями, уміннями та навичками;

— збільшує роль самостійної пізнавальної діяльності учнів.

При цьому слід зазначити, що для отримання цих переваг потрібно виконувати наступні умови:

-         слідкувати за логікою побудови уроку, методами подачі матеріалу в цілому  та конкретної інформації;

-         системно використовувати АВЕЗ;

-         правильно вибирати АВЕЗ, виходячи з мети та завдань уроку.

У роботі вчителя при підготовці уроку з використанням АВЕЗ необхідно виділити декілька етапів:

1.     Організаційний. (Визначення місця даної теми у системі курсу, логічний звязок з попередніми та наступними темами. Визначення мети та завдань уроку. Вибір методів навчання та форм самостійної пізнавальної діяльності учня).

2.     Підготовчий. (Підбір навчальної інформації. На основі мети та завдань уроку визначаються конкретні об’єми  навчальної інформації, яку учні мають засвоїти).

3.     Формувальний. (Створення конспекту уроку. Виділення етапів уроку, розподіл навчальної інформації на окремі елементи залежно від особливостей їх засвоєння, визначення логічних звязків між ними; за необхідності – створення презентації до уроку).

Основними формами організації навчання з використанням АВЕЗ є уроки в кабінеті географії або інформатики,робота з учнями в режимах on-line і of-line, домашня та позаурочна роботаз використанням АВЕЗ.

Сучасні АВЕЗ з географії поділяють на дві групи: засоби, що є джерелами знань і ті, що сприяють формуванню практичних умінь та навичок, закріплюють теоретичні знання. До засобів, що є джерелами знань, відносять:

— інформаційно-довідкові матеріали, тобто програмні продукти, які подають довідкову інформацію у вигляді текстів, статистики, набору ілюстративних матеріалів (мультимедійний довідник країн світу «Весь мир па ладони», «Туристичний атлас світу», «Навколо світу»);

— засоби для віртуального вивчення окремих об’єктів, різноманітні туристичні путівники – ті, що допоможуть провести екскурсію або здійснити подорож, не виходячи з класу  ( наприклад, «Малайзія. Істинна Азія» ,«Географія. Подорож по Європі» (картографічна та довідкова інформації);

— засоби навчального призначення, які містять систематизований матеріал, визначений програмою, та той, що дає змогу розвивати пізнавальну самостійність учнів (електронний навчальний посібник „Географія материків і океанів” для 7 класу за програмою 12-річної школи; ПП „Контур Плюс” , педагогічні програмні засоби (ППЗ) та методичні посібники до мультимедійних курсів,«Географія. Посібник для школярів та абітурієнтів» (географічні карти, відеофрагменти),«Я і Україна. Електронна енциклопедія»,  «География. Библиотека наглядных пособий 6-10 класс»,  «Занимательное электронное пособие по географи»,  «Масляк П Країнознавство» та інші).

— картографічні засоби навчання, які дають змогу вивчати картографічні зображення в динаміці (MSMapPoint, MSMapExcel,навчальний електронний атлас з Географії України 8-9 клас,   атлас світу , інтерактивна карта «Африка» для 7-го класу та інші. Наприклад, інтерактивна карта «Фізична географія України» для 8-го класу охоплює 16 тем: "Історико- географічні землі. Формування території України", «Адміністративно-територіальний устрій», «Фізич на поверхня», «Тектонічні структури», «Геологічна будова», «Мінерально-сировинні ресурси», «Геоморфологічна будова», «Кліматичні умови та ресурси», «Внутрішні води», «Природні комплекси Чорного та Азов — ського морів», "Ґрунти", «Рослинний покрив», «Тваринний світ», «Ландшафти», «Фізико-географічне районування», «Використання природних умов і ресурсів та їх охорона». Демонстраційні можливості карти: – управління шарами, виділення об’єктів довідкового шару; – масштабування та переміщення зображення; – малювання точкових та лінійних об’єктів, можливість зміни кольорів; – нанесення написів та їх переміщення).

До засобів, що сприяють формуванню практичних умінь і навичок, закріпленню теоретичних знань, слід віднести:

-         лабораторії та тренажери (цифрова лабораторія «Архімед», «Державний устрій: тренажери з соціально-економічної географії“,«Десять країн-лідерів за: картосхеми з соціально-економічної географії світу» тощо);

-         засоби контролю знань( “Географія: ЗНО на 200 балів“, тести по підготовці до ЗНО );

-         засоби для побудови цифрових карт;

-         засоби для обробки статистичної текстової та іншої інформації (засоби MS Office);

-         засоби, які сприяють росту пізнавального інтересу до географії на основі комп’ютерних ігор  («Дракоша и занимательная география»).

Дана класифікація допоможе вибрати і використати АВЕЗ, які сприятимуть засвоєнню навчального  матеріалу.

Використання аудіовізуальних електронних засобів навчання на уроках географії  допоможе сформувати в учнів цілісне уявлення про навколишній світ, тісні взаємозв’язки природи, населення та господарства Землі.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Дидактичні основи створення аудіовізуальних електронних засобів для середньої загальноосвітньої школи: монографія / Волинський В.П., Чорноус О.В., Якушина Т.В., Красовський О.С. – К.: Педагогічна думка, 2013. – 320 с.

2.     Визначення змістових ознак поняття «аудіовізуальні електронні засоби навчання » / Волинський В.П., Красовський О.С., Чорноус О.В., Якушина Т.В. // Педагогіка і психологія: зб. – 2011. – № 4. – С. 97–106.

3.     Ільїнський А.М. Використання інформаційних технологій на уроках географії/ А.М. Ільїнський//Географія: науково-методичний журнал.-2004.-№23.-С. 15-16

4.     Корнєєв В.П. Дидактичні вимоги до комп’ютерних програм з географії/В.П. Корнєєв//Комп’ютер у школі та сім’ї .- 2005. -№8.-С.25-27.

5.     Костиря К. Використання комп’ютерів з метою особистісно-орієнтованого навчання на уроках географії/К. Костиря//Рідна школа.-2004.-№10.-С28-31