«Mind-mapping» як  засіб візуалізації і структурування географічної інформації

Солодовник А.Д.

  У сучасних умовах інформація стає реальним соціальним ресурсом, так як вона здатна допомогти людині адаптуватися у житті в умовах невизначеності, пристосуватися до постійних змін, виробити гнучкі стереотипи поведінки, що відповідають новим обставинам. Вонає важливим ресурсом соціально-економічного, технологічного і культурного розвитку. Більше того, інформація сьогодні визначається головною цінністюцивілізації і отримує статус домінанти. Географічна інформація не є винятком, тому учні мають навчитися орієнтуватися в інформаційному потоці, використовувати

картографічні, статистичні, геоінформаційні технології  для пошуку, інтерпретації та демонстрації різноманітних географічних даних, застосовувати знання для пояснення  та оцінки географічних процесів і явищ. Усе це сприятиме формуванню інформаційної компетентності.

   Для проведення повноцінного аналізу інформаційного середовища, яке весь час перебуває у рухомому стані, необхідно чітко розмежувати інформацію за видами, часом, корисністю, ступенем впливу на функціонування об’єкта, ступенем довіри до її змісту Із проблемою необхідності запам’ятовування, засвоєння і логічного структурування інформації знайомі багато людей. Це вміння необхідне в найрізноманітніших областях знань, а також в усіх сферах діяльності. Спрощенню і полегшенню процесу сприйняття географічної інформації сприяє використання технології  «mind-mapping» або побудови ментальних карт.Воно  дозволяє активізувати природні можливості мозку та отримати значні переваги під час роботи з інформацією будь-якого виду. 

  Метою даної статті є розкриття можливостей технології майндмеппінгу  у візуалізації та структуруванні географічної інформації.

Досягнення зазначеної мети обумовило виконання наступних завдань:

-         аналіз методичної літератури з теми дослідження;

-         розкриття змісту поняття «mind-mapping»;

-         розробка методичних рекомендацій по використанню майндмеппінгу у навчальній діяльності .

  Унікальна методика, побудована на використанні ментальних карт, відома не так широко, але саме вона дозволяє отримати значні переваги під час роботи з інформацією будь-якого виду.  Вивчення та аналіз методичної літератури і періодичних наукових видань дали підстави для висновку, що застосування майндмеппінгу в системі освіти України перебуває на початковому рівні. Саме це робить тему даної статті актуальною.

    Засновником ідеї ментальних карт вважається Т. Бьюзен. Окрім нього, цей напрям розвивали Б. Бьюзен, Т. Василенко, П. Вріцца, С. Дубик, В. Колесник, Х. Мюллер, Ю. Шиляєв та ін. Дослідженням фізіологічних основ процесу сприйняття інформації та особливостей радіантного мислення займався нейробіолог Р. Сперрі, який досліджував функціональну спеціалізацію півкуль головного мозку.

   Техніка майндмеппінгу була розроблена англійським психологом та освітнім консультантом Тоні Бьюзеном. За його визначенням, mind-mapping – «це ефективна графічна техніка, яка є універсальним ключем для розгадки потенціалу мозку» [1], а mind-map (карта знань, ментальна карта) – «це прояв радіантного мислення, яке, в свою чергу, є функцією людського мозку» [1]. Отже, під майндмеппінгом розуміється техніка візуалізації процесу мислення через ментальні карти (mind-maps). Ці карти реалізуються у вигляді комплексу спеціальних фігур для графічного зображення основних ідей, понять та теорій із зазначенням характеру зв’язків між ними. Як зазначає Т.Бьюзен у своїх працях, ментальна карта має чотири основні характеристики: «1. Об’єкт уваги/вивчення, кристалізований у центральному образі. 2. Основні теми, пов’язані з об’єктом уваги/вивчення, розходяться від центрального образу у вигляді гілок. 3. Гілки, які мають вигляд плавних ліній, позначаються та пояснюються ключовими словами та образами. Вторинні ідеї також мають вигляд гілок, які відокремлюються від гілок вищого рівня. 4. Гілки утворюють зв’язану вузлову структуру».

  Ментальні карти використовуються для генерування, відображення, структурування, класифікації ідей, а також у якості допоміжного засобу під

час навчання, класифікації інформації, прийняття рішень, написання документів

 Ментальна карта — це :

а) альтернативний лінійному запису варіант відображення процесу мислення та структуризації інформації у візуальній формі.

б) систематизація інформації шляхом побудови певних значеннєвих блоків та визначення взаємозалежності між ними з відповідним їх логічним та естетичним упорядкуванням.

в) розумовий креативний інструмент, оскільки саме цей варіант упорядкування розумових процесів дозволяє досягти високого рівня генерування нових ідей.

    Отже, майндмеппінг — це зручна й ефективна техніка альтернативного запису, яку можна застосовувати для створення нових ідей, фіксації ідей, аналізу і впорядковування інформації, ухвалення рішень тощо. Це не дуже традиційний, але достатньо природний спосіб організації мислення, що має декілька незаперечних переваг над звичайними способами запису.

   Сутність методики ментальних карт полягає в тому, що виділяється основне поняття, від якого далі відгалуджуються задачі, ідеї, окремі думки та

кроки, які необхідні для реалізації конкретного проекту чи задумки. Далі, так само, як і основна, всі більш дрібні гілки можуть ділитись ще на декілька

гілок-підпунктів. З цього виходить, що ментальна карта відображає асоціативні зв’язки в мозку її творця. Тут немає ніякого сухого матеріалу, довгих фраз, тому подальша робота з ментальними картами не викликає дискомфорту, а, навпаки — з ними цікавіше і продуктивніше працювати.

  Ця методика заснована на принципі радіантного мислення, пов’язаного з асоціативними розумовими процесами. Відправна точка в цьому процесі – центральний об’єкт (думка, ідея, задача). Радіант – це точка небесної сфери, від якої ніби відходять видимі шляхи тіл, які рухаються з однаково спрямованими швидкостями. З цього можна зробить висновок, що радіантне мислення відображає нескінченне різноманіття можливих асоціацій, а ментальні карти дозволяють зафіксувати їх на різноманітних носіях .

  Для раціонального використання часу і ресурсів та для ефективної підготовки до проведення уроків із використанням елементів техніки майндмеппінгу вчитель пропонує учням розроблений алгоритм підготовки й виготовлення тематичної ментальної карти у малих групах:

·        вибір теми ментальної карти;

·         поділ теми на підтеми;

·        обговорення назви карти;

·        створення груп для роботи над певною підтемою з вибором модератора групи;

·        отримання завдання групами;

·        підготовка групою схеми карти, визначення наявності необхідної теоретичної та ілюстративної інформації, підготовка її до друку в зручній формі;

·        створення групою на базі зібраної інформації презентації для представлення всьому класу на узагальнюючому уроці з певної теми;

·        демонстрація ментальної карти для можливості ознайомлення з результатами роботи учнями школи та їх батьками.

  У процесі  вивчення географії ментальні карти можуть оптимізувати діяльність учителя та учня у таких випадках:

1.     Під час вивчення нового матеріалу, підготовки лекцій, семінарів,

індивідуальних завдань.

2.     Для планування діяльності. Ментальну карту можна використовувати як засіб планування на певні часові періоди (рік, семестр, місяць, день).

3.      Використання ментальних карт для презентації теми уроку, будь-якого виступу або докладу як додатковий засіб до класної дошки, проектора

         або навіть при відсутності обох засобів. Ментальну карту без

         ускладнень можна роздрукувати і розмножити.

4.     Використання ментальних карт для перевірки знань і рівня засвоєння їх учнями.

  Ментальні карти сприймаються краще, ніж звичні списки, графіки, таблиці, тексти тому, що вони краще відповідають структурі людського мислення — асоціативного, ієрархічного та візуального. Хоча, зрозуміло, карти не замінюють таблиць і графіків, а органічно доповнюють їх. Звичайний лінійний спосіб передачі не завжди допомагає при обробці значного обсягу інформації. Подана таким чином інформація погано запам’ятовується.

Малюнки і символи ж запам’ятовуються легше. Роль учителя полягає в розвитку у школярів інтересу до їх власних висловлювань і міркувань. Це стимулює реальне спілкування і підвищує мотивацію для вивчення географії.

  Таким чином, використання ментальних карт у викладанні географії дає змогу учням набути таких умінь:

-         виділяти головну ідею;

-         розпізнавати взаємозв’язки;

-         орієнтуватися у темі;

-         розвивати асоціативне мислення;

-         творчо підходити до вирішення проблем;

-         самостійно знаходити оригінальні ідеї; швидше й ефективніше

          проходити повторення.

Ментальні карти можна використати у викладанні під час таких етапів:

-         пояснення теми (при використанні ментальної карти складні поняття можуть бути пояснені і представлені в систематичному вигляді);

-         застосування цих карт допомагає учителю донести до учня  чітке

          узагальнене уявлення того матеріалу, який вивчається, а також

         знижується ризик неправильної інтерпретації важливих понять;

-         закріплення матеріалу (використання ментальних карт допомагає закріпити формування нових понять у школярів, дає можливість візуалізувати ключові поняття та узагальнити їх взаємозв’язок);

-         перевірка знань ( за допомогою цих карт перевіряються знання, а також

         можна виявити, який матеріал був неправильно засвоєний учнем.

При цьому важливо визначити критерії оцінювання  учнівських робіт:

-         дотримання вимог технології майндмеппінг при виготовленні карти:

-         зміст (логічність, аргументованість, цікавість, важливість, сучасність) інформації;

-          науковий рівень роботи;

-         практичне застосування під час вивчення теми;

-         стислість, ґрунтовність інформації:

-         відповідність вимогам українського правопису.

   Використання ментальних карт у викладанні географії сприяє

більш глибокому сприйняттю інформації, дає змогу систематизувати

навчальний матеріал у цілісну картину і формує географічну культуру мислення.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Бьюзен Т., Бьюзен Б. Супермышление. – Изд. «Попурри». – 2007. – с. 214

2.     Бьюзен Т., Бьюзен Б. Интеллект-карты. Практическое руководство. – 2010. – с. 187

3.     Солодовник А.О.Mind-mapping як інструмент організації самостійної роботи курсантів з фізики. — Інформаційні технології в освіті. — Випуск 12., 2012