ГЕОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ ПОХОДЖЕННЯ ПРІЗВИЩ ЖИТЕЛІВ СЕЛА КАЇРИ ГОРНОСТАЇВСЬКОГО РАЙОНУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

       А.Д.Солодовник

       Національна система освіти України намагається увійти до зони європейського освітнього простору. У цьому процесі важливо не втратити кращі українські традиції, не знизити національні стандарти якості освіти, що приведе до руйнації національних особливостей освітньої системи України, нівелювання українських національно-культурних особливостей, способу життя і ментальних характеристик особистості. Сьогодні, як ніколи, виникла потреба у посиленні патріотичного виховання школярів.Цьому активно сприяє краєзнавча робота, яка проводиться у школі. 

Під поняттям “краєзнавство” розуміється “ всебічне вивчення місцевими силами певної території краю, здійснюване на науковій основі”. Об’єктами для краєзнавчого вивчення є природа, історія місцевості, населення, господарство, культура, мистецтво й інші сторони життя краю. О.С.Барков наголошував, що “краєзнавство – це комплекс наукових дисциплін, різних за змістом і частковими методами дослідження, але які ведуть у своїй сукупності до наукового і всебічного пізнання краю”. Л.С.Берг називав краєзнавство “географією рідного краю”. Особливе місце у краєзнавчій роботі займає вивчення власних імен. Наука, що вивчає  власні імена, носить назву «ономастика». Вона відноситься  до лінгвістики, але в ряді пунктів зливається з географією, етнографією, етногеографією. Батьківщина починається з пізнання й вивчення рідного краю та свого роду, бо не можна вважати культурною і освіченою людину, яка жодного разу не заглянула до історії свого населеного пункту, не поцікавилась, чому так, а не інакше він зветься, звідки походить власне прізвище .

Українські прізвища вже давно стали предметом всебічного вивчення науковців. Незважаючи на помітні успіхи, існують проблемні аспекти, які вимагають подальших географічних досліджень, мало вивчені прізвища різних регіонів України. Тому тема нашого дослідження актуальна і важлива.

       У прізвищах відбилася історія, демографія, етнографія, економіка, соціальні й національні відносини, побут і звичаї українського народу. Слово «прізвище» у нашому сучасному розумінні є родовим іменем, тобто іменем родини (сім'ї). Таким було і первинне призначення цих особливих слів — іменувати все сімейство в цілому. Пізніше, коли великі патріархальні сім'ї майже повсюди перестали існувати, слово «прізвище» стало відноситися в першу чергу до індивідуального іменування окремої людини. В історичному розвитку кожного народу наступає такий період, коли звати людину лише одним власним іменем стає недостатньо. Вказівка та ім'я батька або діда також не завжди задовольняє. Особливо гостро це відчувається мірою розвитку юридичних інститутів та формування норм офіційного іменування особи.Найдавніші прізвища, тобто власні особові назви, близькі за значенням до сучасних прізвищ, зустрічаються в грамотах XIV—XV ст..

         У наш час прізвища мають виразний регіональний розподіл за ступенем поширеності. На території села Каїри найбільш поширеними є прізвища, які закінчуються на –енко. На них приходиться четверта частина населення(Потапенко, Охтаненко, Пилипенко, Омеляненко, Коренко, Осоченко, Литвиненко, Денисенко, Олексенко, Зелененко, Харенко, Панасенко та інші).

         Найчисленнішу групу серед каїрських прізвищ становлять ті, що утворилися від власних імен. Більше півсотні прізвищ походять від імен: Іваніченко, Іванов, Алексеєнко, Агапова, Васильєв, Васильчук, Гаврилов, Гашенко, Демянко, Денисенко,Клименко, Кузьменко, Лукашев, Максименко, Максимів, Марченко, Мироненко, Мітін, Михальчук, Олексенко, Охременко, Павленко, Павлова, Панасенко,Пилипенко, Потапенко, Тарасенко,

Федоренко, Федоров, Юрина, Юрченко.

         Окрему групу складають прізвища, утворені шляхом скорочення імені. Усічення імен – це своєрідна реакція на громіздкі й незручні для використання запозичення.Так, поширеним в селі є прізвище Рева. Твірна основа Рева може співвідноситися із колишнім жіночим іменем Ревяка, із чоловічим іменем Ревокат.

         Є прізвища, походження яких пов’язане з назвами осіб за їх внутрішніми і зовнішніми властивостями: Бубела, Хорошун, Сердюк, Сердюков, Куцик, Пишний, Горстка, Шрамко, Кудлай, Мулявка(дрібна риба), Рудя, Малиш.Одне з найбільш поширених прізвищ у Каїрах – Кубрак, походить   від російськомовного слова «кубарь», тобто непосидюча, дуже рухлива людина. Багато родин нашого села мають прізвище Балабон. Раніше куток села біля сільського кладовища так і називався -  Балабонівка.Слово «балабон» має декілька значень: базіка, зірвиголова, жартівник. Таким чином, прізвище Балабон містить інформацію про риси характеру предків. Саме слово «балабон» прийшло  з татарської мови, де перекладається як «великий сокіл».

Прізвища багатьох наших односельців пов’язані з видом діяльності та  соціальним станом роду. Надзвичайне розмаїття каїрських прізвищ виявляється у великій кількості іменувань, які вказують на ремесло, професію. Вони містять  інформацію  про  види  промислів,  що  існували  на Херсонщиниі:  деревообробні  ремесла (Бондар, Бондаренко, Столярук,), шевство (Шевченко), кравецтво (Кравченко, Кравчук),бджолярство (Бортник, Пасічник), ткацтво (Ткач, Ткаченко), гончарство(Гончаров). Сюди можна віднести і такі прізвища, як Мукосій, Токарєв, Дудка, Капітан, Крамаренко, Лопата. Прізвище Солодовник – не характерне для Херсонщини, оскільки його походження пов’язано з пивоварінням, солод – основа для виготовлення пива. Соціальний  стан  роду залишив  відбиток  у  прізвищах Голяк, Козир, Царєв, Циба (від українського слова «цебе»), Зик (від слова «ЗК», Козаков,. Із військовою термінологією різних епох пов’язане прізвище Солдатова.

            Велика кількість прізвищ утворені  за просторовою й етнічною ознакою. Уосновітаких прізвищ міститься інформація про місце проживання або походження предків. Прикладом є прізвища Литвин, Бойко,Гуцу, Ляшко, Поліщук, Татаровський, Валуйський.З  Правобережної України, головним чином Поділля і Волинь (області Вінницька, Хмельницька, Чернівецька, південь і західЖитомирської і Волинської, Рівненська) прийшли в село прізвища Федорчук, Хмелюк, Кучук, Конончук, Гульвачук, Михальчук, Васильчук.Переселенці із Львівської,Тернопільської, Хмельницької, Волинської та Івано-Франківської областей принесли до села прізвища Любашевський, Барановський, Кобіцький,, Безлуцький, Добровольський, Гожуловський, Пшебицький, Домарецький, Домарацький, Минський.

Прізвища, утворені  за ландшафтною ознакою: Гайно, Садовий, Кряжко, Дубук. Особливу групу прізвищ утворюють ті, які виникли за   спорідненістю  та  свояцтвом:  Бабенко,  Притика,  Дідусь, Прийма.

Багато прізвищ жителів нашого села походять з Запорізької Січі. За ними можна дізнатися про поширені того часу в Україні ремесла, промисли та характер військової, торговельної, творчої діяльності: Сердюк, Дегтяр, Стороженко,, Слюсаренко, Попович, Кумпан та ін. Багато прізвищ походило від назв музичних інструментів: Трубач, Цимбал тощо.

Помічаючи схожість якоюсь рисою з представниками флори і фауни, запорозькі козаки називали своїх нових товаришів Сорока, Кулик, Чайка, Таран. Ці прізвища збереглися у нашому селі. Іноді запорожці давали іронічні прізвища, які виражали не справжню ознаку, а її протилежність. Малюком називали високу людину, а Махинею — невеличку на зріст. Так, поширеним прізвищем у селі є Малиш, Довгий. У новостворених прізвищах відбилися також назви днів тижня. Так з’явилося прізвище  Субота. Зустрічається у селі прізвище Пизик, навіть  балка в межах села називається Пизиковою. За архівними матеріалами Пизики були важливими персонами за часів Івана Грозного і користувалися великою повагою, тому прізвище було привілейованим, а тому і рідко зустрічається.

Дуже поширеними на території Каїрської сільської ради російськомовні прізвища, що пов’язано з історією заселення Херсонщини. Ще з тих часів у селі проживають Сазонови, Іванови, Воробйови, Гончарови, Юрини, Мєтєльови, Мітіни, Федорови. У ХІХ ст… на землі півдня України прийшли німецькі колоністи. Їх потомки і сьогодні носять їх прізвища – Франк, Безлер, Гарбар, Рук, Еберс.

Говорячи про походження сучасних українських прізвищ, не можна оминути й таке важливе їх джерело, як вуличні прізвиська. Генетичний зв'язок із прізвиськом закріпився в самому значенні українського слова «прізвище».
Прізвиська, в тому числі й спадкові, були невід'ємною рисою сільського народного антропонімікону. Показово, що навіть офіційне закріплення прізвищ не змогло витіснити вуличні прізвиська, які дожили до нашого часу. Мешканці багатьох українських сіл, крім прізвища, мають вуличне прізвисько, причому останнє нерідко є більш вживаним серед односельців. Навіть сьогодні у селі відомі прізвиська: Сорока, Скорик, Катрич, Галата, Гусарь, Чікарес, Гасай, Мінька, Кутузка, які вказують на належність людини до певного роду.

Знайомство зі складом та історією прізвищ дає можливість знайти свої корені, розширює кругозір людини, дозволяє поглянути на деякі речі іншими очима. Прізвище — це не сухий, позбавлений смислу паспортний знак, це живе слово, пам'ять роду. Одне прізвище несе в собі історію роду, а всі разом вони складають історію нашого народу.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Герасимчук В.А., Нечипоренко А.Ф. Антропоніми: історія і сучасність: Навч.посібник. – Кам’янець-Подільський, 2002.

2.     Горпинич В.О. Прізвища степової України: Словник. – Дніпропетровськ, 2000.

3.     Демчук М.О. Слов’янські автохтонні особові власні імена в побуті українців ХІУ-ХУІІ ст. – К., 1988.

4.     Редько Ю.К. Сучасні українські прізвища. – К., 1966.

5.     Сухомлин І.Д. Українські прізвиська людей як власні родові назви // Говори і ономастика Наддніпрянщини. – Дніпропетровськ, 1970. – С. 30–58.

Сучасний світ інформаційних технологій і віртуальних можливостей істотно змінив учнівську аудиторію і вимагає перегляду  та зміни форм, методів та засобів  навчання географії. Великі можливості в активізації навчального процесу на уроках географії  відкриває використання аудіовізуальних електронних засобів навчання(АВЕЗ), які дають змогу реалізувати провідний принцип навчання предмету – принцип  наочності. Дослідження показали, що використання АВЕЗ сприяє підвищенню рівня навчальних досягнень учнів у середньому на 25 відсотків порівняно із застосуванням традиційних засобів навчання. При цьому змістове наповнення інформаційного поля АВЕЗ повинно мати навчально- пізнавальну, операційно-діяльнісну, керівну інформацію, яка призначена для організації навчальної діяльності учнів, керівництва процесом сприймання, усвідомлення, засвоєння учнями знань, контролю їх навчальних досягнень, актуалізації знань, подачі і пояснення навчального матеріалу, повторення і закріплення знань та формування умінь і навичок їх застосування у практичній діяльності [1].

 Видатний географ М.М. Баранський вважав, що жоден з шкільних предметів не відчуває скільки потреби в наочності, як географія. Наочність відіграє виключну роль на кожному етапі навчання предмету. Методикою її використання та удосконаленням займалися різні науковці. Зокрема І.В. Душина докладно розкрила вимоги та шляхи правильного використання наочності у шкільному курсі географії, С.Г. Кобернік всебічно висвітлив різні види наочності та розробив їх класифікацію, Ю.Г. Баришева проаналізувала основні прийоми роботи із засобами наочності та їх використання у різних курсах географії.Сьогодні у шкільній географічній освіті широко використовуються аудіовізуальні засоби навчання, які одночасно забезпечують образне сприйняття матеріалу і його наочну конкретизацію.

На Україні існує певний досвід використання аудіовізуальних електронних засобів навчання на уроках географії. Створені навчальні посібники та програми, електронні атласи, широкі можливості для учителя відкрила глобальна мережа Інтернет, але при цьому майже відсутні   методичні рекомендацій щодо їх використанню, які б відповідали рівню комп’ютерної грамотності учителя та учня. Також у науковій та методичній літературі недостатньо розкрито питання загальної системи класифікації аудіовізуальних електронних засобів навчання, яка б забезпечила  ефективний вибір їх для реалізації основних завдань уроку. Все вищезазначене   свідчить про актуальність обраної теми.

Під час визначення змістових  ознак поняття «аудіовізуальні електронні засоби», слід ураховувати, що основними їх педагогічними і техніко-комунікативними можливостями є подача навчально-пізнавальної інформації про явища і процеси, що вивчаються. Вона може мати великий обсяг, а тому складатись із кількох частин, кожна з яких розрахована на демонстрацію (протягом до 10 хвилин) логічно закінченої дози навчального матеріалу, що вивчається на одному або кількох заняттях. Поняття «аудіовізуальні електронні засоби» має чотири основні ознаки :

-         надання учням інформації про явища і процеси, що вивчаються;

-         здійснення керування пізнавальною діяльністю учнів;

-         інтенсифікація і раціоналізація процесу навчання;

-          здійснення контролю і оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів у виконанні поставленого завдання[2].

В. П. Волинський  вважає, що з педагогічної точки зору основними призначеннями АВЕЗ є: подача і пояснення навчального матеріалу (інформаційно-пізнавальна функція); інтенсифікація і раціоналізація процесу навчання учнів (ергономічна функція). Під час їх створення використовуються електронні способи фіксації і передачі інформації. Останнє вказує, що АВЕЗ відносяться до навчальних засобів із відповідними розширеними інформаційними, техніко-комунікативними можливостями, порівняно із традиційними, наприклад, технічними засобами навчання (ТЗН) у фіксації, накопиченні, трансформації і передачі інформації для виконання поставлених завдань. При цьому достатньо чітко визначається і необхідність використання відповідної навчальної техніки, яка має можливості кодування, декодування, фіксації, трансформації інформації електронним способом і представляти її у формі звукової, візуальної, комплексної наочності для сприймання [1].

Використання АВЕЗ, як ефективного засобу оптимізації навчального процесу на уроках географії, має ряд переваг:

  — забезпечує наочність;

— дає змогу використовувати індивідуальний підхід у навчанні;

— активізує  процес оволодіння знаннями, уміннями та навичками;

— збільшує роль самостійної пізнавальної діяльності учнів.

При цьому слід зазначити, що для отримання цих переваг потрібно виконувати наступні умови:

-         слідкувати за логікою побудови уроку, методами подачі матеріалу в цілому  та конкретної інформації;

-         системно використовувати АВЕЗ;

-         правильно вибирати АВЕЗ, виходячи з мети та завдань уроку.

У роботі вчителя при підготовці уроку з використанням АВЕЗ необхідно виділити декілька етапів:

1.     Організаційний. (Визначення місця даної теми у системі курсу, логічний звязок з попередніми та наступними темами. Визначення мети та завдань уроку. Вибір методів навчання та форм самостійної пізнавальної діяльності учня).

2.     Підготовчий. (Підбір навчальної інформації. На основі мети та завдань уроку визначаються конкретні об’єми  навчальної інформації, яку учні мають засвоїти).

3.     Формувальний. (Створення конспекту уроку. Виділення етапів уроку, розподіл навчальної інформації на окремі елементи залежно від особливостей їх засвоєння, визначення логічних звязків між ними; за необхідності – створення презентації до уроку).

Основними формами організації навчання з використанням АВЕЗ є уроки в кабінеті географії або інформатики,робота з учнями в режимах on-line і of-line, домашня та позаурочна роботаз використанням АВЕЗ.

Сучасні АВЕЗ з географії поділяють на дві групи: засоби, що є джерелами знань і ті, що сприяють формуванню практичних умінь та навичок, закріплюють теоретичні знання. До засобів, що є джерелами знань, відносять:

— інформаційно-довідкові матеріали, тобто програмні продукти, які подають довідкову інформацію у вигляді текстів, статистики, набору ілюстративних матеріалів (мультимедійний довідник країн світу «Весь мир па ладони», «Туристичний атлас світу», «Навколо світу»);

— засоби для віртуального вивчення окремих об’єктів, різноманітні туристичні путівники – ті, що допоможуть провести екскурсію або здійснити подорож, не виходячи з класу  ( наприклад, «Малайзія. Істинна Азія» ,«Географія. Подорож по Європі» (картографічна та довідкова інформації);

— засоби навчального призначення, які містять систематизований матеріал, визначений програмою, та той, що дає змогу розвивати пізнавальну самостійність учнів (електронний навчальний посібник „Географія материків і океанів” для 7 класу за програмою 12-річної школи; ПП „Контур Плюс” , педагогічні програмні засоби (ППЗ) та методичні посібники до мультимедійних курсів,«Географія. Посібник для школярів та абітурієнтів» (географічні карти, відеофрагменти),«Я і Україна. Електронна енциклопедія»,  «География. Библиотека наглядных пособий 6-10 класс»,  «Занимательное электронное пособие по географи»,  «Масляк П Країнознавство» та інші).

— картографічні засоби навчання, які дають змогу вивчати картографічні зображення в динаміці (MSMapPoint, MSMapExcel,навчальний електронний атлас з Географії України 8-9 клас,   атлас світу , інтерактивна карта «Африка» для 7-го класу та інші. Наприклад, інтерактивна карта «Фізична географія України» для 8-го класу охоплює 16 тем: "Історико- географічні землі. Формування території України", «Адміністративно-територіальний устрій», «Фізич на поверхня», «Тектонічні структури», «Геологічна будова», «Мінерально-сировинні ресурси», «Геоморфологічна будова», «Кліматичні умови та ресурси», «Внутрішні води», «Природні комплекси Чорного та Азов — ського морів», "Ґрунти", «Рослинний покрив», «Тваринний світ», «Ландшафти», «Фізико-географічне районування», «Використання природних умов і ресурсів та їх охорона». Демонстраційні можливості карти: – управління шарами, виділення об’єктів довідкового шару; – масштабування та переміщення зображення; – малювання точкових та лінійних об’єктів, можливість зміни кольорів; – нанесення написів та їх переміщення).

До засобів, що сприяють формуванню практичних умінь і навичок, закріпленню теоретичних знань, слід віднести:

-         лабораторії та тренажери (цифрова лабораторія «Архімед», «Державний устрій: тренажери з соціально-економічної географії“,«Десять країн-лідерів за: картосхеми з соціально-економічної географії світу» тощо);

-         засоби контролю знань( “Географія: ЗНО на 200 балів“, тести по підготовці до ЗНО );

-         засоби для побудови цифрових карт;

-         засоби для обробки статистичної текстової та іншої інформації (засоби MS Office);

-         засоби, які сприяють росту пізнавального інтересу до географії на основі комп’ютерних ігор  («Дракоша и занимательная география»).

Дана класифікація допоможе вибрати і використати АВЕЗ, які сприятимуть засвоєнню навчального  матеріалу.

Використання аудіовізуальних електронних засобів навчання на уроках географії  допоможе сформувати в учнів цілісне уявлення про навколишній світ, тісні взаємозв’язки природи, населення та господарства Землі.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Дидактичні основи створення аудіовізуальних електронних засобів для середньої загальноосвітньої школи: монографія / Волинський В.П., Чорноус О.В., Якушина Т.В., Красовський О.С. – К.: Педагогічна думка, 2013. – 320 с.

2.     Визначення змістових ознак поняття «аудіовізуальні електронні засоби навчання » / Волинський В.П., Красовський О.С., Чорноус О.В., Якушина Т.В. // Педагогіка і психологія: зб. – 2011. – № 4. – С. 97–106.

3.     Ільїнський А.М. Використання інформаційних технологій на уроках географії/ А.М. Ільїнський//Географія: науково-методичний журнал.-2004.-№23.-С. 15-16

4.     Корнєєв В.П. Дидактичні вимоги до комп’ютерних програм з географії/В.П. Корнєєв//Комп’ютер у школі та сім’ї .- 2005. -№8.-С.25-27.

5.     Костиря К. Використання комп’ютерів з метою особистісно-орієнтованого навчання на уроках географії/К. Костиря//Рідна школа.-2004.-№10.-С28-31

Чудовий фільм про населення Африки

www.youtube.com/watch?v=dpLScQKn9aY

Всім чудового відпочинку та веселих канікул!!!!!!!

Цікаві факти про Францію

  — На території сучасної Франції зараз знаходиться більше 40 000 різного роду замків.

  — Франція третя за величиною європейська країна. Після Росії та Україні.

  — Франція — найвідоміша виноробна країна у світі. Вино тут почали робити ще з часів нашестя римлян. До речі, 72% французів з трудом розбираються в численних винних виробниках, бо тільки в Бордо їх більше 9000 різновидів. Ну і найвідоміші у світі лікери теж виготовляються у Франції (я вже не кажу про коньяк, кальвадос та інше).

  — Понад 10% населення Франції становлять емігранти (велика частина з них мусульмани).

  — Французька мова була міжнародною до початку ХХ століття. Раніше її знали всі люди благородного походження і дипломати, навіть в Османській імперії турки з іноземними послами спілкувалися французькою мовою. Зараз французька мова є державною в 30 країнах. 

  — Нікотин назвали на честь Жана Ніко (1530-1600), французького дипломата і вченого, який у 1559 році створив перший у Франції тютюновий завод.

  — Традиція прикрашати ялинку на Новий рік пішла з Франції.

  — Кожен день у Франції виходить як мінімум по 2 кулінарних книги.

  — Близько чверті всіх французів записали себе в «друзів кремації», віддавши перевагу цьому способу похорону, а не звичному захороненню в землю.

  — Відомі французькі винаходи: лічильна машина (калькулятор), швидка допомога, повітряна куля, кіно, фото та мультиплікація, парашут, підводний човен, акваланг.

  — У Франції виробляється більше 300 видів різноманітних сирів.

  — Французам приємніше чути коряву французьку, ніж чудову англійську мову, крім того вони не дуже люблять американців. Закон Франції 1994 р. про вживанні французької мови вимагає обов'язкового використання французької мови в назвах, оголошеннях, рекламі, описах товарів та послуг, а також у фінансових звітах. Якщо напис на іноземній мові зроблений на якомусь майні, це може служити підставою для перегляду умов договору про користування майном.

  — Найдовший сухопутний кордон Франція має з Бразилією завдяки своєму південноамериканському володінню — Французькій Гвіані. Вона дорівнює 673 км, а наступний за нею по довжині франко-іспанський кордон на 50 км коротший.

  — Метод «забороненого плоду» використовував французький агроном Пармантье, щоб привчити французів до картоплі. Вдень його картопляне поле дуже ретельно охоронялося. Однак на ніч охорона йшла поспати і до ранку поле виявлялося обкраденим.

  — Ейфелева вежа була побудована спеціально для Всесвітньої виставки 1889 року і служила їй вхідною аркою. Через те, що вона схожа на цвях, після виставки з'явився вислів «цвях програми». За планом її повинні були демонтувати через 20 років. Однак незабаром почалася епоха радіо, і завдяки установці антен радіотелеграфу Ейфелева вежа була врятована. На вершину Ейфелевої вежі, зробленої з металу, можна піднятися сходинками, їх 1792, або на ліфті, який знаходиться всередині будівлі. На Ейфелевій вежі є високий оглядовий майданчик. Звідти відкривається вид на весь Париж. У Ейфелевої вежі знаходиться ресторан, де завжди можна випити кави та з'їсти булочку. Вночі Ейфелеву вежу висвітлює більше 1000 золотистих лампочок! Їх сяйво можна побачити за багато кілометрів. Висота Ейфелевої вежі більше 300м. Якщо 170 акробатів встануть один одному на плечі, то останній дістане до вершини будови. Ейфелева вежа важить стільки ж, скільки майже 1850 дорослих слонів.

 З моменту зведення Ейфелевої вежі її фарбували в 4 різних кольори. Щоб пофарбувати вежу від вершини до основи, знадобиться 7000 банок фарби.

 Як ще можна спуститися з вершини Ейфелевої вежі? На одноколісному велосипеді по сходах, як це зробив у 1971 році один відвідувач. Французький письменник Гі де Мопассан був одним з тих, кого дратувала Ейфелева вежа. Тим не менш, він щодня обідав у її ресторані, пояснюючи це тим, що тут єдине місце в Парижі, звідки її не видно.

  — Будівництво Тріумфальної арки (одного з символів Парижу) було розпочато за вказівкою Наполеона. Площа, на якій вона знаходиться, після Другої Світової названа в честь Шарля де Голя. Всередині арки знаходиться музей, а під аркою — могила Невідомого солдата. З Тріумфальної арки відкривається дивовижний вид на місто, здається, ніби центр Парижа лежить у вас на долоні!

  — Від Північного вокзалу відходять швидкісні поїзди (Євростар). На них можна потрапити до Англії через тунель під дном протоки Ла-Манш.

  — Лувр — це величезний художній музей, чия колекція охоплює період більш ніж 9000 років розвитку мистецтва і культури різних народів світу. Входять до нього не через звичайні двері, а через вхід у скляній піраміді. Лувр і його прекрасне продовження — парк Тюільрі є творінням 14 королів, 2 королев, 2 імператорів и 5 республік на протязі більш як 400 років. Це 28 га в центрі Парижу.

  — Через річку Сену побудовано 30 мостів. Під ними плавають прогулянкові катери, на яких завжди буває дуже багато туристів.

  — Особливу роль зіграла в історії Франції лілія. Засновник Франкської держави король Хлодвіг I в V столітті здобув перемогу над германцями на берегах річки Лі, де росли лілії. Переможці поверталися з поля битви, прикрашені ліліями, і з тих пір на прапорах і на гербі Франції зображені три лілії, які уособлюють три чесноти — співчуття, правосуддя і милосердя.

  — Олександр Дюма при написанні своїх творів користувався послугами безлічі помічників — так званих «літературних негрів». Серед них найбільш відомий Огюст Маке, який придумав сюжет «Графа Монте-Крісто» і вніс значний внесок у «Трьох мушкетерів». Коли Олександр Дюма писав «Трьох мушкетерів» у форматі серіалу в одній з газет, в контракті з видавцем була обговорена прогресивна оплата рукописи. Для збільшення гонорару Дюма придумав слугу Атоса на ім'я Грімо, який говорив і відповідав на всі питання виключно односкладово, в більшості випадків «так» чи «ні». Продовження книги під назвою «Двадцять років потому» оплачувалося вже послівно, і Грімо став трохи більше балакучим.

 Олександр Дюма один раз брав участь у дуелі, де учасники тягнули жереб, програв і повинен був застрелитися. Жереб дістався Дюма, який пішов у сусідню кімнату. Пролунав постріл, а потім Дюма повернувся до учасників зі словами: «Я стріляв, але промахнувся».

  — Вираз «Бальзаківський вік» виник після виходу роману Бальзака «Тридцятирічна жінка».

  — Жан Батист Бернадот почав свою кар'єру простим солдатом у французької королівської армії. За часів революції він швидко просунувся до командувача дивізією, а при Наполеоні став маршалом. Наступним етапом стало запрошення в наступники шведському королю, і в 1818 році Бернадот офіційно зайняв шведський престол під ім'ям Карла XIV Юхана, а династія Бернадотів до цих пір залишається правлячою. У 1844 році він помер, і під час підготовки до бальзамування на руці Бернадота виявили татуювання: «Смерть королям!».

  — Одного разу французький вчений Луї Пастер, який проводив досліди по зараженню птахів курячою холерою, вирішив з'їздити у відпустку і залишив у лабораторії свого помічника. Той забув виконати чергове щеплення куркам і пішов у відпустку сам. Повернувшись, помічник уразив курок, які спочатку ослабли, але потім несподівано одужали. Завдяки цієї помилки Пастер зрозумів, що ослаблені бактерії — ключ до позбавлення від хвороби, так як дають імунітет від неї, і став основоположником сучасної вакцинації. Згодом він також створив щеплення від сибірської виразки і сказу.

  — Ще на початку 19 століття у Франції устриці вважалися їжею бідняків, яким не вистачало грошей на м'ясо. Проте безконтрольний вилов устриць призвів до їх різкого скорочення в природі, і в другій половині 19 століття вони сильно подорожчали, ставши делікатесом.

  — Остання страта на гільйотині відбулася у Франції в 1977 році.

  — Знаменитий скульптор Огюст Роден тричі намагався вступити в паризьку Школу витончених мистецтв, але всякий раз отримував відмову.

  — У 1795 році французька армія провела унікальну операцію — кавалерійську атаку на флот супротивника. Під час військових дій в Нідерландах французи помітили, що до голландських кораблів, що стояли на рейді, можна дійти по льоду. Розроблений план штурму був виконаний одним гусарським полком, який захопив 14 лінійних кораблів і кілька торгових суден без єдиного пострілу.

  — 1 квітня 1915 в розпал Першої Світової війни над німецьким табором з'явився французький літак і скинув величезну бомбу. Солдати кинулися врозтіч, але вибуху не дочекалися. Замість бомби приземлився великий м'яч з написом «З першим квітня!».

  — Жест «ОК» у Франції, а також Бельгії і країнах Латинської Америки є образою (нуль, нікчемність), в Бразилії свідчить про роздратування і лють, а в Греції позначає гомосексуаліста.

Опис проекту

Назва проекту. Екологічна культура починається з нас

Обґрунтування актуальності проекту. Створення мого проекту є

актуальним перш за все тому, що сучасне покоління на даному етапі розвитку суспільства втратило “екологічну мораль”. Ми стали екологічно бездуховними, проте не безнадійними. Люди потроху починають розуміти наслідки своєї жахливої поведінки з природою.  Тому, щоб мешканці Тернополя почали відчувати себе в екологічній безпеці, необхідно радикально змінити повсякденне життя населення. 

Цілі і завдання проекту.Основною ціллю проекту є покращення

екологічного становища Тернополя. Для того, щоб ця ціль стала реальністю

потрібно розв’язати ряд завдань:

 залучення молоді до вирішення соціально-важливих проблем міста;

 сприяння екологічному вихованню молоді; 

 підвищення рівня екологічної культури мешканців; 

 підвищення екологічної освіти молоді.

Терміни реалізації проекту. Довготривалий, постійно діючий  

Анотація проекту з обґрунтуванням доцільності вирішення проблеми

конкретними пропонованими авторами методами. Шляхом створення

молодіжної організації ”Школа екологічної дії” та добровільних загонів

активістів покращити екологічне становище тернопільської громади.

План реалізації проекту, механізм реалізації проекту і схема

управління проектом в рамках території.  Проект “Екологічна культура

починається з нас” покликаний на довготривалі строки шляхом агітаційної,

інформативної та роз’яснювальної роботи покращити стан екологічної безпеки міста.

Проект містить наступні напрямки свого втіленняв залежності від

спрямування: 

Для населення міста повинна проводитися роз’яснювальна робота з метою

розвитку знань про екологічну культуру, закладаються основи поведінки та

життя гідного, достойного громадянина. Також буде доцільним, щоб активісти молодіжної екологічної організації міста проводили зустрічі із населенням  з метою популяризації проекту.

Ключовим напрямком проекту є надання можливості молодим людям

працювати з екологічними організаціями міста, проводити різного роду

екологічні акції, доносити до населення важливість покращення рівня їх

екологічної культури. 

Дієву частину проекту складають наступні заходи:

 створення та діяльність добровільної команди “Екостимул” для

роз’яснювальної роботи із населенням;

 проведення різноманітних екологічних акцій, спрямованих на покращення

екологічного стану міста;

  активно розвивати неформальну екологічну освіту шляхом створення

екологічних теле- та радіопередач, циклів лекцій, публікацій, виставок.

Кадрове забезпечення проекту з описом кількісного і якісного

потенціалу команди проекту. До складу молодіжної організації входять усі

бажаючі молоді люди, які прагнуть змінити екологічну ситуацію в місті.

 Критерії оцінювання ефективності проекту.

Проект досягне ефективності тоді, коли буде створено загони активістів на базі молодіжної організації “Школа екологічної дії”, які будуть активно займатися екологічними справами міста. 

Передбачувані кінцеві результати, перспективи розвитку проекту,

довгостроковий ефект. Результатом втілення проекту в життя є покращення

екологічного становища в місті, що проявляється через агітаційну,

роз’яснювальну та інформаційну роботу загонів екологів-активістів. В

перспективі проект є довгостроковим. При наявності позитивних зрушень –

проект можна продовжити при мінімальній перебудові і зміні акцентів роботи.

 Ресурсне забезпечення проекту. Бюджет проекту складається із

благодійних внесків мешканців міста, спонсорів, учасників проекту та

небайдужих до цієї проблеми людей.

Небезпечні

E110, E123, E127, E129, E150, E151, E173?175, E210, E212, E216 —

Е219, E227, E228, E235, E242, E339 — Е341, E400 — Е403, E450 —

Е452, E521 — Е523, E541 — Е556, E559, E574 — Е579, E620 — Е625,

E900, E912, E951, E954, E965, E967, E999, E1200 — Е1202

Сумнівні

E102, E104, E120, E122, E124, E141, E150, E161, E173, E180, E241

Канцерогени

E131, E142, E210 — Е217, E239, E330

Руйнують вітамін B12

E220

Порушують діяльність 

кишково? шлункового тракту

E221 — Е226

Порушують функції шкіри

E230, E231, E233

Викликають висипи

E311, E312

Містять багато холестерину

E320, E321

Порушують травлення

E338, E340, E341, E407, E450, E461 — Е463, E466, E468

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТОПОНІМІВ РІДНОГО КРАЮ У КАЇРСЬКІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ І-ІІІ СТУПЕЕНІВ

Алла Солодовник

  Сьогодні одним з найважливіших суспільних завдань стає морально-патріотичне виховання підростаючого покоління. Знання свого краю, його минулого й сьогодення необхідно для безпосередньої участі в його перетворенні, оскільки рідний край — жива, діяльна частка великого світу.  Краєзнавство сприяє вихованню патріотизму, любові до рідного краю, формуванню суспільної свідомості. Проведення краєзнавчої роботи може включати різноманітні форми і методи навчання, зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об'єктів учнями. Серед них велика роль відводиться вивченню географічних назв. Саме топоніми, за умовою наукового підходу до їх вивчення, здатні надати багато відомостей про минулі історичні епохи, географічні типи господарювання й процеси опанування українським народом геопростору.

  Вивчення походження місцевих назв дає можливість чіткіше уявити складні взаємовідносини і взаємозв'язки людини та природи. Географічні назви нерідко допомагають пояснити особливості історичного минулого тієї чи іншої території, її природи, господарства,  населення та його етнічних особливостей.

    Процес розвитку топонімічних досліджень в Україні має власну історію. Зокрема, найширшого розвитку топонімічні дослідження отримали з середині  ХХ ст., хоч перші спроби осмислення накопиченого топонімічного матеріалу сягають ще античних часів. Наукових рис топоніміка набула завдяки таким видатним географам, як Л.С. Берг, В.П. Семенов-Тян-Шанський, П.А. Тутковський та ін. Серед класиків сучасної української топоніміки слід назвати С.Д. Бабишіна, Ю.О. Карпенка, Є.С. Отіна, О.С. Стрижака, К.К. Цілуйка, Є.М. Черняхівську, М.Т. Янко тощо. Заслуговують уваги праці, виконані Р.Р. Абкадировим, Л.Л. Василюк, Л.І. Зеленською, Н.Б. Тарановою тощо. Також дослідженням топонімії України займалися й російські та білоруські дослідники – фундатори сучасної топоніміки В.А. Жучкевич, Е.М. Мурзаєв, В.А. Ніконов, Є.М. Поспєлов, В. Ташицький тощо. Отже, вивчення топонімічної системи України має вже досить багатий досвід.

       Топоніміка включає такі поняття:

1) гідроніми (назви річок, озер, колодязів і т.д.);

2) фоніми (назви курганів);

3) ойконіми (назви населених пунктів);

4) спелеоніми (назви печер, скельних навісів);

5) ороніми (назви хребтів, гір, долин, ярів, впадин і ущелин);

6) хороніми (назви країв і країн).

    Проте в краєзнавстві виникає потреба детальнішої класифікації географічних назв. Серед гідронімів можуть виділятися:

·        лімноніми (назви озер),  

·        потамоніми (назви річок),

·         гелоніми (назви боліт).

Серед ойконімів виділяються

·        полісоніми (назви міст).

·        умістах можуть існувати агороніми (назви площ),

·        годоніми (назви вулиць),

·         ергоніми (назви підприємств) та ін.

    Для топоніміки характерні свої специфічні методи досліджень. Основну роль відіграють польові дослідження, збір первинного матеріалу, виявлення природних, історичних і етнографічних особливостей певного регіону, особливостей, які визначають своєрідність топонімів.

   Топоніміка використовує методи, які притаманні історичній науці: роботу з архівними матеріалами, аналіз письмових джерел. На службу топоніміці поставлені методи, які властиві географічній науці: картографічний, просторово-порівняльний та інші.

   Велике значення має етимологія географічних назв, тобто пояснення їхнього походження, усвідомлення первинного змісту назви того чи іншого об'єкта.

  У Каїрській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. з метою поглиблення і розширення знань про  свій рідний край введено курс за вибором «Географія Горностаївщини», де учні 9-х класів мають можливість отримати нові знання та навички.    Один з важливих напрямків роботи  — дослідження топоніміки свого району і села.Розкриття географічних назв викликає великий інтерес в учнів. Збирання топонімічного матеріалу потребує великої і кропіткої роботи, яка передбачає записи всіх найменувань, виявлення їх зміни, визначення неофіційних назв, якщо вони є; пояснення їх походження, з'ясування їх змісту, складання коротких довідок про географічні об'єкти.

   Для топонімічних досліджень учні користуються географічною картою, архівними та літературним матеріалами, офіційними довідковими джерелами.

Аналіз назв населених пунктів Горностаївського  району був проведений з урахуванням класифікації ойконімів, яка складена ГоробецьА.Я.  Розглянемо цю класифікацію більш детально.

До ойконімів природного походженняналежать наступні: Зелений Під, Червона Поляна, Ясна Поляна,  Горностаївка, Дубівка.

  До ойконімів економічного(господарського) походженняналежать

наступні: Заводівка, Лопатки.

До ойконімів соціального походження відносяться:

а) антропоніми:

           — від прізвищ ,імен перших поселенців, колишніх власників земель: Антонівка, Василівка, Костянтинівка, Маринське, Миколаївка, Ольгине, Софіївка.

— від прізвищ політичних, військових і громадських діячів, визначних людей краю: Кочубеївка.

б) меморіальні:

  — на честь історичних подій: Козачі Лагері, Червоноармійське, Запорізьке.

в) ідеологічні і символічні: Красне, Зірка.

г) емоційні: Славне, Братолюбівка, Червоноблагодатне

д) релігійні:Велика Благовіщенка.

Вторинні (перенесені) ойконіми: Нова Благовіщенка, Нові Олешки, Новоєлизаветівка, Старолук’янівка.

     Деякі населені пункти поміняли свої назви. Це стосується колишніх німецькиї поселень Ольгине (Нейкарлсруе), Маринське(Марієнфельд), Кочубеївка (Нейкрон або Ней Крон), а також с.Славне, яке раніше мало назву Новоолександрівка.

   Краєзнавчі дослідження, проведені у межах села Каїри, виявили багато цікавого в походженні географічних назв. У першу чергу це стосується назви самого села. Тривалий час існувала версія про те, що назва пов’язана з іменем козака Каїра, який був засновником села. Слово «каїр» походить від турецького і кримсько-татарського «дрібний пісок», «відміль», тому версія козацького походження назви села дуже сумнівна. До будівництва Каховської ГЕС і Каховського водосховища село знаходилося на лівому березі Дніпра, покритому пойменними лісами (плавнями), де росла вологолюбива рослина аїр або татарське зілля.За версією працівників краєзнавчого музею саме зарості аїру могли дати назву нашому селу.

    На окраїні села розташовані Кутареві могили, це один із фонімів (назва географічного об’єкту пов’язана з назвами курганів). Кутареві могили – це група скіфських та сарматських курганів, які за віком —  ровесники єгипетських пірамід.

   До оронімів належать назви балок: Мерзляк, Широка, Каїрська.

   Назви вулиць села (годоніми) теж несуть у собі інформацію про природу, історію та господарську діяльність його жителів. Так, назви вулиць Шкільна, Лікарняна, Рибальська, Колгоспна, Спеціалістів, Будівельників характеризують соціальну структуру Каїр. З історичними постатями пов’язані назви вулиць Калініна, Леніна, Чапаєва, Шевченка, Щорса. На особливості природних умов указують  назви вулиць  Степова, Зелена, Піщана, Набережна, а на  значні події в історії – 40 років Перемоги, 60 років комсомолу, Новоселів.

    Старожили села розказали про колишні назви різних частин села, які є неофіційними, але використовувалися тривалий час його мешканцями для визначення «адреси», адже  село має протяжність більше восьми кілометрів.Це Хрещата, Мушкара, Балабонівка, Вокзал. Назви, пов’язані з розташуванням: ближче до центру – Хрещата, найвіддаленіша частина – Вокзал, Балабонівка- по найпоширенішому прізвищу жителів цієї частини села.

   Ще багато таємниць несуть у собі географічні назви нашого села та району.

Будь-яка з них має своє значення, переважна більшість їх виникла стихійно, проте зовсім невипадково: беззмістовних топонімів немає, є топоніми не досліджені.

Література

1.     Дяченко В.Д. Про назви населених пунктів України етнічного походження. Питання топонімики та ономастики. — К.: Вид-во АН УРСР, 1962

2.     Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. К.: Голов, ред. УРЕ, 1957-1979. — 26 т.

3.     Лобода В.В. Давньоруські традиції в топонімії Південної України // Давньоруська ономастична спадщина в східнослов'янських мовах. — К.: Наук. думка, 1986.

4.     Посацька-Черняхівська Є.М. Географічні назви, пов'язані з іменами людей, їх прізвищами і прізвиськами // Мовознавство. — К., 1957. — Т. 14

5.     Стрижак О.С. Про що розповідають географічні назви. — К.: Наук. думка, 1967.

6.     Стрижак О.С. Назви річок Запоріжжя і Херсонщини. — К., 1967.

7.     Шилов Ю. Як прочитати причорноморські кургани // Всесвіт. — 1989. — № 3.

«Mind-mapping» як  засіб візуалізації і структурування географічної інформації

Солодовник А.Д.

  У сучасних умовах інформація стає реальним соціальним ресурсом, так як вона здатна допомогти людині адаптуватися у житті в умовах невизначеності, пристосуватися до постійних змін, виробити гнучкі стереотипи поведінки, що відповідають новим обставинам. Вонає важливим ресурсом соціально-економічного, технологічного і культурного розвитку. Більше того, інформація сьогодні визначається головною цінністюцивілізації і отримує статус домінанти. Географічна інформація не є винятком, тому учні мають навчитися орієнтуватися в інформаційному потоці, використовувати

картографічні, статистичні, геоінформаційні технології  для пошуку, інтерпретації та демонстрації різноманітних географічних даних, застосовувати знання для пояснення  та оцінки географічних процесів і явищ. Усе це сприятиме формуванню інформаційної компетентності.

   Для проведення повноцінного аналізу інформаційного середовища, яке весь час перебуває у рухомому стані, необхідно чітко розмежувати інформацію за видами, часом, корисністю, ступенем впливу на функціонування об’єкта, ступенем довіри до її змісту Із проблемою необхідності запам’ятовування, засвоєння і логічного структурування інформації знайомі багато людей. Це вміння необхідне в найрізноманітніших областях знань, а також в усіх сферах діяльності. Спрощенню і полегшенню процесу сприйняття географічної інформації сприяє використання технології  «mind-mapping» або побудови ментальних карт.Воно  дозволяє активізувати природні можливості мозку та отримати значні переваги під час роботи з інформацією будь-якого виду. 

  Метою даної статті є розкриття можливостей технології майндмеппінгу  у візуалізації та структуруванні географічної інформації.

Досягнення зазначеної мети обумовило виконання наступних завдань:

-         аналіз методичної літератури з теми дослідження;

-         розкриття змісту поняття «mind-mapping»;

-         розробка методичних рекомендацій по використанню майндмеппінгу у навчальній діяльності .

  Унікальна методика, побудована на використанні ментальних карт, відома не так широко, але саме вона дозволяє отримати значні переваги під час роботи з інформацією будь-якого виду.  Вивчення та аналіз методичної літератури і періодичних наукових видань дали підстави для висновку, що застосування майндмеппінгу в системі освіти України перебуває на початковому рівні. Саме це робить тему даної статті актуальною.

    Засновником ідеї ментальних карт вважається Т. Бьюзен. Окрім нього, цей напрям розвивали Б. Бьюзен, Т. Василенко, П. Вріцца, С. Дубик, В. Колесник, Х. Мюллер, Ю. Шиляєв та ін. Дослідженням фізіологічних основ процесу сприйняття інформації та особливостей радіантного мислення займався нейробіолог Р. Сперрі, який досліджував функціональну спеціалізацію півкуль головного мозку.

   Техніка майндмеппінгу була розроблена англійським психологом та освітнім консультантом Тоні Бьюзеном. За його визначенням, mind-mapping – «це ефективна графічна техніка, яка є універсальним ключем для розгадки потенціалу мозку» [1], а mind-map (карта знань, ментальна карта) – «це прояв радіантного мислення, яке, в свою чергу, є функцією людського мозку» [1]. Отже, під майндмеппінгом розуміється техніка візуалізації процесу мислення через ментальні карти (mind-maps). Ці карти реалізуються у вигляді комплексу спеціальних фігур для графічного зображення основних ідей, понять та теорій із зазначенням характеру зв’язків між ними. Як зазначає Т.Бьюзен у своїх працях, ментальна карта має чотири основні характеристики: «1. Об’єкт уваги/вивчення, кристалізований у центральному образі. 2. Основні теми, пов’язані з об’єктом уваги/вивчення, розходяться від центрального образу у вигляді гілок. 3. Гілки, які мають вигляд плавних ліній, позначаються та пояснюються ключовими словами та образами. Вторинні ідеї також мають вигляд гілок, які відокремлюються від гілок вищого рівня. 4. Гілки утворюють зв’язану вузлову структуру».

  Ментальні карти використовуються для генерування, відображення, структурування, класифікації ідей, а також у якості допоміжного засобу під

час навчання, класифікації інформації, прийняття рішень, написання документів

 Ментальна карта — це :

а) альтернативний лінійному запису варіант відображення процесу мислення та структуризації інформації у візуальній формі.

б) систематизація інформації шляхом побудови певних значеннєвих блоків та визначення взаємозалежності між ними з відповідним їх логічним та естетичним упорядкуванням.

в) розумовий креативний інструмент, оскільки саме цей варіант упорядкування розумових процесів дозволяє досягти високого рівня генерування нових ідей.

    Отже, майндмеппінг — це зручна й ефективна техніка альтернативного запису, яку можна застосовувати для створення нових ідей, фіксації ідей, аналізу і впорядковування інформації, ухвалення рішень тощо. Це не дуже традиційний, але достатньо природний спосіб організації мислення, що має декілька незаперечних переваг над звичайними способами запису.

   Сутність методики ментальних карт полягає в тому, що виділяється основне поняття, від якого далі відгалуджуються задачі, ідеї, окремі думки та

кроки, які необхідні для реалізації конкретного проекту чи задумки. Далі, так само, як і основна, всі більш дрібні гілки можуть ділитись ще на декілька

гілок-підпунктів. З цього виходить, що ментальна карта відображає асоціативні зв’язки в мозку її творця. Тут немає ніякого сухого матеріалу, довгих фраз, тому подальша робота з ментальними картами не викликає дискомфорту, а, навпаки — з ними цікавіше і продуктивніше працювати.

  Ця методика заснована на принципі радіантного мислення, пов’язаного з асоціативними розумовими процесами. Відправна точка в цьому процесі – центральний об’єкт (думка, ідея, задача). Радіант – це точка небесної сфери, від якої ніби відходять видимі шляхи тіл, які рухаються з однаково спрямованими швидкостями. З цього можна зробить висновок, що радіантне мислення відображає нескінченне різноманіття можливих асоціацій, а ментальні карти дозволяють зафіксувати їх на різноманітних носіях .

  Для раціонального використання часу і ресурсів та для ефективної підготовки до проведення уроків із використанням елементів техніки майндмеппінгу вчитель пропонує учням розроблений алгоритм підготовки й виготовлення тематичної ментальної карти у малих групах:

·        вибір теми ментальної карти;

·         поділ теми на підтеми;

·        обговорення назви карти;

·        створення груп для роботи над певною підтемою з вибором модератора групи;

·        отримання завдання групами;

·        підготовка групою схеми карти, визначення наявності необхідної теоретичної та ілюстративної інформації, підготовка її до друку в зручній формі;

·        створення групою на базі зібраної інформації презентації для представлення всьому класу на узагальнюючому уроці з певної теми;

·        демонстрація ментальної карти для можливості ознайомлення з результатами роботи учнями школи та їх батьками.

  У процесі  вивчення географії ментальні карти можуть оптимізувати діяльність учителя та учня у таких випадках:

1.     Під час вивчення нового матеріалу, підготовки лекцій, семінарів,

індивідуальних завдань.

2.     Для планування діяльності. Ментальну карту можна використовувати як засіб планування на певні часові періоди (рік, семестр, місяць, день).

3.      Використання ментальних карт для презентації теми уроку, будь-якого виступу або докладу як додатковий засіб до класної дошки, проектора

         або навіть при відсутності обох засобів. Ментальну карту без

         ускладнень можна роздрукувати і розмножити.

4.     Використання ментальних карт для перевірки знань і рівня засвоєння їх учнями.

  Ментальні карти сприймаються краще, ніж звичні списки, графіки, таблиці, тексти тому, що вони краще відповідають структурі людського мислення — асоціативного, ієрархічного та візуального. Хоча, зрозуміло, карти не замінюють таблиць і графіків, а органічно доповнюють їх. Звичайний лінійний спосіб передачі не завжди допомагає при обробці значного обсягу інформації. Подана таким чином інформація погано запам’ятовується.

Малюнки і символи ж запам’ятовуються легше. Роль учителя полягає в розвитку у школярів інтересу до їх власних висловлювань і міркувань. Це стимулює реальне спілкування і підвищує мотивацію для вивчення географії.

  Таким чином, використання ментальних карт у викладанні географії дає змогу учням набути таких умінь:

-         виділяти головну ідею;

-         розпізнавати взаємозв’язки;

-         орієнтуватися у темі;

-         розвивати асоціативне мислення;

-         творчо підходити до вирішення проблем;

-         самостійно знаходити оригінальні ідеї; швидше й ефективніше

          проходити повторення.

Ментальні карти можна використати у викладанні під час таких етапів:

-         пояснення теми (при використанні ментальної карти складні поняття можуть бути пояснені і представлені в систематичному вигляді);

-         застосування цих карт допомагає учителю донести до учня  чітке

          узагальнене уявлення того матеріалу, який вивчається, а також

         знижується ризик неправильної інтерпретації важливих понять;

-         закріплення матеріалу (використання ментальних карт допомагає закріпити формування нових понять у школярів, дає можливість візуалізувати ключові поняття та узагальнити їх взаємозв’язок);

-         перевірка знань ( за допомогою цих карт перевіряються знання, а також

         можна виявити, який матеріал був неправильно засвоєний учнем.

При цьому важливо визначити критерії оцінювання  учнівських робіт:

-         дотримання вимог технології майндмеппінг при виготовленні карти:

-         зміст (логічність, аргументованість, цікавість, важливість, сучасність) інформації;

-          науковий рівень роботи;

-         практичне застосування під час вивчення теми;

-         стислість, ґрунтовність інформації:

-         відповідність вимогам українського правопису.

   Використання ментальних карт у викладанні географії сприяє

більш глибокому сприйняттю інформації, дає змогу систематизувати

навчальний матеріал у цілісну картину і формує географічну культуру мислення.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Бьюзен Т., Бьюзен Б. Супермышление. – Изд. «Попурри». – 2007. – с. 214

2.     Бьюзен Т., Бьюзен Б. Интеллект-карты. Практическое руководство. – 2010. – с. 187

3.     Солодовник А.О.Mind-mapping як інструмент організації самостійної роботи курсантів з фізики. — Інформаційні технології в освіті. — Випуск 12., 2012

42 факта об Америке

Америка — это когда можно купить новый Iphone за 200 долларов.

Америка — это когда обычной почтой пользуешься чаще чем электронной.

Америка — это когда у тебя попал взгляд на человека в магазине и он спросил как у тебя дела.

Америка — это когда кассир в магазине тебя может спросить как ты поживаешь .

Америка — это когда машины полиции, пожарной или скорой помощи едут с горящими мигалками, то все машины включая встречное движение прижимаются к правой обочине и останавливаются, пропуская их.

Америка — это когда ты смотришь в магазине на какую-то вещь и пройдя мимо тебя извиняются.

Америка — это когда тебе заправщик желает хорошего дня.

Америка — это когда в 5.30 утра ты уже на работе.

Америка — это когда маленькие дети играют в магазин и расплачиваются чеками и картами, а не листочками с деревьев как мы.

Америка — это когда полицейский заходит в Старбакс и здоровается.

Америка — это когда 16 и стыдно, что нет водительских прав.

Америка — это когда в магазин, в школу, на прием к врачу люди могут придти в пижаме и никто не будет смотреть с презрением.

Америка- это где русские, не зная английский совсем, употребляют английские слова в русской речи.

Америка — это когда ты остановился на светофоре, а водитель рядом стоящей машины может поздороваться.

Америка — это когда ты боишься выкинуть бумажку на улице.

Америка- это когда ученики в школе не лепят жвачку под парту.

Америка — это когда не увидишь малолетних с сигаретами или спиртными напитками.

Америка- это когда учительница во время урока может рассказать как проходит ее беременность.

Америка — это когда ты уступаешь на дороге тебя сердечно благодарят.

Америка — это когда в Макдональдсе нет очереди и ты можешь наливать себе разные напитки в неограниченном количестве.

Америка — это когда огромная очередь у Старбакса по утрам.

Америка — это когда всех выходцев из бывшего СССР называют русскими.

Америка — это когда на инвалидных парковках боишься поставить свою машину, чтобы ее не забрали.

Америка — это когда можешь купить себе настоящие Armani за маленькие деньги.

Америка — это когда кассир в твоем любимом кафе знает твое имя, а ты ему с улыбкой протягиваешь карточку.

Америка — это когда русские говорят английский слова на русский лад: «Проехал сто майлов». «Надо назначить апойтмент». «У меня занятия в колледже».

Америка — это когда русские на рыбалке осетра называет стержень(sturgeon) и лосося — сэлмон(salmon).

Америка — это когда русские вычисляют других русских в магазине ходят за ними следом, чтобы вычислить русские ли они на самом деле.

Америка — это когда ты слышишь добрые пожелания людям и благодарности чаще чем оскорбления и мат.

Америка — это когда Кока-кола продается только в Блоках.

Америка — это когда зимой можно носить босоножки.

Америка — это когда под окнами слышишь крики детей, а не песни пьяных людей.

Америка- это когда ты можешь на красный свет поворачивать на право если никому не мешаешь.

Америка — это когда ты устраиваешься на работу тебе нужен опыт и нужен опыт чтобы устроиться на работу.

Америка — это когда столетняя бабушка ездит на кабриолете.

Америка- это когда ты не боишься полицейского на дороге, потому что ты не нарушал ничего.

Америка — это когда полицейский, остановив за нарушение скорости, улыбнувшись спросит куда так спешишь и может пожалеть и не дать штраф, а просто предупредить и пожелать хорошего дня.

Америка- это когда никого не удивишь своим Iphone.

Америка — это когда видишь незнакомые марки машин.

Америка — это когда на каждом шагу стоят протестантские церкви.

Америка — это когда молятся за президента.